Всеукраїнському конкурсі літературних творів «Олімпійський рух: історія та сьогодення» від нашої школи брала участь учениця 2Б класу Полятикіна Юлія. Хоча дівчинці лише 7 років, але вона з упевненістю говорить, що любить займатися спортом. Саме він допомагає покращити настрій і повернути працездатність у перервах між навчанням, дарує здоров’я і впевненість у собі. А щоб слова дівчинки були переконливішими, прочитайте її Казочку про кошеня або правдиву розповідь про роль спорту у житті людини.
Казка про кошеня
або правдива розповідь про роль спорту у житті людини
Жило на світі маленьке кумедне непосидюче кошеня. Цілими днями воно гасало вулицею, лазило по деревах, бігало навипередки із сусідськими котиками. І мріяло воно, що колись зможе бути таким величним і сильним, як дорослий кіт Матрос. Захоплено дивилось маленьке кошеня на те, як його кумир може сміливо і впевнено ходити по даху найвищого у дворі будинку, залазити на самісіньку верхівку старезної яблуні.
Одного разу мама кошеняти помітила, як її дитинча спостерігає за Матросом на полюванні і намагається повторювати рухи дорослого сильного кота.
«Коли ти підростеш, ти будеш схожий на нього, - підбадьорила свого малого мама. Ти багато рухаєшся – тому стаєш сильним та спритним. Я вірю, що ти зможеш підкорити усі вершини, які сьогодні ще недосяжні для тебе. Від спорту тіло стає сильнішим, а воля – міцнішою».
Кошеня з вдячністю і розумінням подивилось на маму і побігло гратись, адже сидіти на місці воно не могло. |