Дружні бесіди "по душам” корисні не тільки дітям, а й дорослим. Не можна просто вимагати від дитини того, що вам хочеться: з нею потрібно домовлятися. У ситуації шукайте компроміс, пам’ятайте, що до кожного малюка потрібен свій підхід. Головне, щоб дитина пам’ятала: батьки – рідні люди, що їх люблять і можуть зрозуміти, які в будь-якій ситуації нададуть підтримку і дадуть мудру пораду.

Заповідь друга: правила встановлюють батьки. Дуже важливо, щоб у родині панувала демократія. Спірні питання можна і потрібно обговорювати, але ні в якому разі не ігнорувати, якщо щось не подобається. Не допускайте в сім’ї анархії, пам’ятайте, що останнє слово завжди залишається за дорослими.

Заповідь третя: підвищувати голос можна тільки у виняткових випадках. Домогтися бажаного краще силою переконання, а не криком. У кожному з нас живе психолог, а значить, ми можемо впливати на інших словами, спокійним тоном. Діти швидко звикнуть до цього, і якщо завжди стримана мама раптом підвищить голос, це на них сильно подіє. Навіть найбільш темпераментні люди можуть навчитися тримати себе в руках, знаючи, що це полегшить спілкування з дитиною.

Заповідь четверта: поважайте думку малюка. Дуже часто дорослим здається, ніби вони набагато краще знають, що потрібно їхнім дітям. З цієї причини батьки приймають рішення за дитину, позбавляючи її можливості робити вибір, виявляти самостійність. Тим часом, важливо з зовсім юного віку дозволяти дітям проявляти ініціативу у виборі одягу, книг, іграшок. Звичайно, бувають ситуації, коли потрібно наполягти на своєму, пояснити, чому дитина не права. Робіть це тактовно, покажіть, що поважаєте її думку.

Заповідь п’ята: лайте не дітей, а їхні вчинки. Не варто переносити невдоволення гріхами малюка на нього самого. Говоріть дитині, що вона розумна і добра, незрозуміло, як вона могла вчинити так погано: «Ну, нічого, ти просто помилився, наступного разу такого не буде. Правда ж?». Мало кому з дітей прийде в голову порушити правила, коли мама не лає його, а навпаки, вірить в його розумність і дорослість.

Заповідь шоста: фізичне виховання дуже важливе. Починайте з юних років займатися зарядкою, велосипедними прогулянками, бігом на свіжому повітрі. Краще робити це всією сім’єю, показуючи дітям приклад. Записуючи дитину в спортивну секцію, враховуйте її бажання і можливості.

Заповідь сьома: не робіть багато дорогих подарунків. Сучасні діти часто розпещені надмірною кількістю плюшевих іграшок, машинок з дистанційним управлінням, гарних ляльок в модельних сукнях. У цих речах немає нічого поганого, але, якщо їх занадто багато, дитина перестає цінувати їх. В результаті дорогі іграшки лежать на полицях, радуючи око батьків, а діти грають найпростішими, загальнодоступними речами. Набагато корисніше давати малюкам те, з чого можна щось створити самим: папір, пластилін, конструктор, розмальовки, глину, фарби, олівці.

Заповідь восьма: дозуйте час біля телевізора і комп’ютера. У наш час зовсім обійтися без них навряд чи вийде, але хоча б слідкуйте за змістом телепередач і комп’ютерних ігор.

Заповідь дев’ята: пояснюйте дітям правила безпеки. Недостатньо просто заховати від дитини небезпечні предмети, потрібно пояснювати, чому це не можна чіпати. Говоріть, що ліки можна приймати тільки, якщо їх дають батьки. Сірники знадобляться, якщо потрібно розпалити багаття, але їх не можна кидати куди попало, інакше буде пожежа. Розповідайте дітям реальні історії, навіть якщо вони погано закінчуються.

Заповідь десята: влаштовуйте батьківські дні. Хоча б один день на тиждень намагайтеся повністю присвячувати дітям. Відкладіть усі справи, скасуйте зустрічі, святкові обіди та вечері. Сходіть усією сім’єю на прогулянку в парк, відвідайте виставку в музеї або просто влаштуйте пікнік на природі.