Немало води збігло з того часу... Потихеньку загоїлись солдатські рани... Але пам'ять про далеку Афганську війну жива: стерти події тих часів не можуть ні роки, ні відстані. 15 лютого у кожному класному колективі пройшли заходи з нагоди річниці виводу радянських військ з Афганістану, щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, поклонитися тим, хто повернувся з війни із пораненими тілом і душею. Учень 2А класу Артем Пушко знає нелегкий шлях свого татка-афганця в тій мірі, скільки може витримати дитяче сердечко. Про жахливі події тих років довідалися й однокласники Артема. Розповідь Павла Андрійовича Пушка глибоко тронула дитячі душі. Запалена свічка, хвилина мовчання, схилені у смутку голови присутніх - шана воїнам-інтернаціоналістам.